Дорослішаючи, ми все сильніше відчуваємо брак вільного часу. Уже не виходить так просто, як колись, залипнути на день-другий в улюблену сесійку чи ознайомитися з коренями серії, яку давно визнали класикою.

У пошуках можливостей приділити хобі трішки часу, раптом згадуєш про той, що ми гаємо в чергах чи громадському транспорті й розумієш, що тебе може виручити портативна консоль. Серед актуальних вибір невеликий: Nintendo Switch Lite та й усе. А якщо і він вам не до вподоби, то залишається тільки оглянутися назад і подивитися на альтернативи, що залишилися в історії.

Тож сьогодні я розповім вам про PSP та можливі причини її придбання. А схожий матеріал про PS Vita знайдете за цим посиланням.

Помітно виділяється, на фоні попередниць, PSP Go, яка різниться меншими габаритами, форматом слайдера та відсутністю дискового приводу, що на корені позбавляє вас можливості пограти в ліцензійні ігри зараз. Як альтернативу, консоль пропонувала 16 Гб вбудованого сховища, чого, у масштабах PSP, вистачає з головою. Користувачам сподобалися розміри цієї крихітки, та продажі були малими. Публіка холодно сприйняла цю версію: людям не прийшлися до смаку розміщення елементів керування та ненадійна конструкція. Мандруючи форумами, можна натрапити на чимало скарг щодо болі в руках від тривалої гри. Проте це непоганий вибір, якщо ви плануєте використовувати консоль для емулювання інших платформ, так як у більшості з них не задіюється стік.

Незадовго до кінця життєвого циклу консолі, у 2012 році, Sony вирішила випустити удешевлену версію — E1000 Street. Від компактного формату слайдера відмовилися, її корпус був матовим, мікрофон та Wi-FI модуль прибрали, залишили один динамік, погіршили екран та зробили батарею не з’ємною. Враження від останньої ревізії були змішані. Без оглядки на цінник у €100, спільнота скаржилась на погано припасовані елементи корпусу та екран, що при найменшому нахилі переходив в негатив.

Останні дві ревізії консолі мало кому прийшлися до смаку, хоча варто зауважити, що модель E1000 Street придбати простіше, ніж, наприклад, 200х. Чимало людей купило приставку за низьку ціну, без оглядки на вищеописані нюанси. Все ж серед користувачів PSP й досі не рідкісна думка, що краще придбати консоль моделі 100х, аніж E1000 або Go.

Технічні специфікації консолі викликають у наш час посмішку: процесор із максимальною тактовою частотою 333 МГц, 64 Мб оперативної пам’яті (або 32 у випадку з моделлю 100х), дисплей діагоналлю 4.3” (або 3.8” у PSP Go) з роздільною здатністю 480х272 пікселі та відсутність вбудованого місця для збережень. Так, у більшості з нас уже понад 5 років смартфони, що на кілька порядків потужніші, ніж консоль, проте вона має перед ними кілька переваг: тривалий час гри, фізичні елементи керування для відеоігор та обширна бібліотека не казуальних проектів. Про них і пропоную поговорити далі.

Справжнє жанрове розмаїття й ніяких «Три в ряд» на кожному кроці

Бібліотека консолі нараховує 1370 ігор, серед яких чимало ексклюзивних проектів, це не враховуючи можливості емулювати оригінальну PlayStation, SNES, NES, Sega MegaDrive II тощо. Кожен знайде собі щось до смаку, та відразу слід сказати, що апологетам жанру стрілянок від першої особи буде складно. У зв’язку з тим, що PSP має тільки один аналоговий стік, керування камерою в більшості шутерів розташовується на трикутнику-кільці-хрестику-квадраті. Про зручність та динаміку тут краще промовчати, проте в побратимах по жанру, з камерою від третьої особи, — усе набагато краще. На порятунок приходить автоматичне прицілювання та швидші за динамікою бої. Та ж Resistance: Retribution чудово себе почуває на консолі. В інших жанрах проблеми з камерою вирішуються її фіксацією в одній позиції, можливістю призначити її на хрестовину в малодинамічних іграх та, часом, абсолютною відсутністю потреби нею керувати.

Говорячи про жанрове різноманіття, слід сказати, що хоча на консолі представлений широкий перелік жанрів, є й ті, що помітно перетягують ковдру на свій бік. Мова йде про гонкові ігри, файтинги та jRPG. Любителі цих жанрів точно не будуть розчаровані вибором консолі, а не знайомі з тими ж японськими ролівками, отримають можливість особисто пограти в деякі з кращих ігор жанру. Серед вартих уваги проектів відразу згадуються: Persona 3, Trails of Cold Steel, Final Fantasy III, IV, V, Tactics та VII: Crisis Core. Тільки ці ігри можуть із головою затягнути на кількасот годин, а довгі сесії робить можливим згадана вище автономність консолі: 5 годин роботи від базової батарейки, можна придбати й вдвічі більшу за об’ємом.

PSP може зайняти вас на тривалий час. Зрозуміти чи будете ви грати на консолі просто, достатньо глянути Toп-100 ігор для неї на Metacritic і все стане на свої місця. Серед них ви зустрінете представників відомих серій або їхні відгалуження, різноманітні ексклюзиви, що часом вражають градусом божевілля та кумедності, і, навіть, кілька ігор з підтримкою AR. Засмучує тільки неможливість гри без костилів (або й повна її відсутність) у багатокористувацькі режими, тому що консоль давно знята з виробництва.

Та є й деякі проблеми. На порталі ми обминаємо розмови про піратство чи взлом консолей, тому що «Левова частка діяльності порталу спрямована на пропаганду придбання ліцензійних копій ігор та формування ігрової спільноти». Та у цій серії матеріалів я все ж спробую всидіти на двох стільцях, тому що чимала кількість проектів для тих чи інших консолей не виходила на фізичних носіях, а емулятори це аж ніяк не підтримуване з коробки ПЗ. Також слід мати на увазі, що на більшості платформ є ігри, які хоч і були на фізичних носіях, але зараз настільки рідкісні й дорогі, що ганятися за ними є сенс тільки, якщо ви колекціонер. Проте PSP це рідкісний виняток з останнього правила. З точки зору колекціонування, ця консоль достатньо простий та дешевий вибір, бо навіть серед колекційних запакованих екземплярів у відмінному стані ви навряд знайдете гру чи консоль дорожчу за $1000. Загалом, більшу частину бібліотеки можна купити за ціною від 3 до 100 доларів у коробчаному варіанті з повним фаршем.

Попри те, що PSP користувалася популярністю в Україні і знайти вживану консоль в хорошому стані не складно, поповнити свою колекцію дисковими копіями ігор проблематично. Особливо гостро це відчувається, коли ви хочете пограти саме у jRPG або тактичні ігри. Провівши чимало часу, за пошуками на барахолках та в цілій низці інтернет-магазинів, мені вдалося знайти не більше сотні найменувань. Тут на визволення можуть прийти Amazon, Ebay. Замовляти з цих платформ зараз просто і навіть порівняно швидко, хоч і бʼє по кишені.

Важливим аргументом, на користь взлому консолі, є так звані Homebrew-застосунки — кастомні програми, які не сертифіковані постачальником приставки. Серед них є чимала кількість flash-ігор та корисні утиліти, як от програми для розгону процесора консолі, використання приставки у якості ґеймпада для гри на комп’ютері та емулятори. Перший клас застосунків не сильно змінює користувацький досвід, тоді як другий може стати вирішальним чинником у роздумах щодо придбання консолі. Можливість емулювати чималу кількість інших платформ помітно розширює бібліотеку портативки та дає змогу зіграти у величезну кількість ігор в дорозі зі зручним керуванням, без потреби прив’язуватися до телевізору або батарейок (у випадку емуляції GameBoy).

Та не зрозумійте мене неправильно, я не намагаюся вас переконати в правильності втручання в програмне забезпечення консолі. Остаточний вибір, у випадку придбання, залишиться за вами.

На PSP можна не тільки грати в ігри, якщо вам не вистачає телефона

Розповідаючи про ажіотаж, що викликала PSP у момент свого виходу, як одну з його причин я назвав «широкі мультимедійні можливості приставки» й, навіть, сумував із приводу зменшення кількості динаміків у останній ревізії консолі. Це зроблено не просто так, адже не в останню чергу PSP заслужила свою популярність, як і PS2, завдяки можливості перегляду фільмів, прослуховування музики, виходу в інтернет, а в підсумку й читання коміксів.

Але те,що викликало захват 18 років тому, зараз складно назвати чимось більшим, ніж приємним елементом. Причина проста: на відміну від відеоігор, споживання всіх згаданих форматів медіа та користування інтернетом зручніше через власний смартфон. На перешкоді стають: мала роздільна здатність екрану консолі, необхідність перекодовувати під неї відеоролики, громіздкість у порівнянні з телефоном та відсутність зручної клавіатури. Беручи це до уваги, апаратні спрощення PSP E1000 уже не виглядають так критично.

Окремої згадки варті можливість виводу зображення з консолі на телевізор через кабель, який ви можете придбати окремо та можливість підключення камери для вже згаданої вище гри з підтримкою AR. Були й інші незвичайні аксесуари, як от GPS Receiver, ТВ-тюнер, Motion Sensor тощо. Але їхнє застосування обмежувалося ще меншою кількістю додатків, аніж у випадку з камерою, тому малоймовірно, що ви натрапите на них, якщо не будете шукати цілеспрямовано.

Глянув на водну гладь, а там гірка каміння

Не слід себе обманювати, думаючи, що користування PSP у 2022 році позбавлене прихованих проблем. Звісно ж, якщо ви купите консоль і у її використанні обмежитися виключно грою з дисків, то проблем не повинно виникнути, а для інших я коротко перерахую можливі незручності, що стануть на перешкоді до бажаного задоволення.

Купити PSP, карту пам’яті чи аксесуари до консолі не складно, барахолки повняться бувшими у вжитку товарами, а у західних інтернет магазинах подекуди можна знайти навіть нову продукцію. Що вже казати про різноманітні товари від умільців з піднебесної. Завчасно хочеться сказати, що консоль краще купити відразу в наборі з чохлом.

У зв’язку з тим, що найпопулярніші ревізії консолі (200х та 300х) були з глянцевим лаковим покриттям, вони легко обдираються від неакуратного використання, особливо страждає задня панель. Також слід звернути увагу на відсік для батареї, саме під акумулятором можна знайти гарантійну наклейку, знищення якої обов’язковий пункт в процесі розбирання консолі. За нею ви можете визначити: чи була консоль у ремонті. Окремо необхідно оцінити ступінь зносу аналогового стіку, це найбільш ламкий з елементів керування.

Окрім уже згаданого кейса під консоль, є сенс придбати захисну плівку. Так, вона не настільки важлива як у випадку з Nintendo DS чи PS Vita, бо у вас немає причин тицяти всяким різним в екран, але краще з нею, ніж без. Про такі аксесуари, як: навушники, ремінці на руку, накладки на стік чи вінілові наклейки, – скажу просто: вони є. Гарнітура, до слова, підтримується будь-яка, ніколи не чув на це скарг. Це важливо, бо оригінальну знайти не так то просто в робочому стані, а ще вона не вирізняється якістю звучання, тому куди як краще скористатися власною.

Якщо вам не до вподоби оригінальні пропріетарні карти пам’яті чи ціни на них, ви завжди можете придбати перехідник для звичайної microSD карточки або і для двох. Таке рішення може стати в нагоді, якщо ви користувач Windows 10. За причинами давно не оновлюваного ПО консолі, є шанс, що ви не зможете під’єднати її через USB до комп’ютера. Єдине рішення цієї проблеми, яке я знайшов, — завантаження файлів на карту пам’яті через картридер. Для комфортного користування вам з головою вистачить накопичувача на 16 Гб, а якщо ви плануєте накидати туди виключно файли збереження, то можете узагалі не хвилюватися і брати щось зовсім невелике.

Гра в онлайні усе ще можлива, але це не найпростіша затія у вашому житті. Згадок про живі фанатські сервери я не знаходив, а додатково ситуація ускладнюється тим, що PSP не вміє підключатися до сучасних Wi-Fi мереж. Останнє порівняно просто обійти, змінивши тип захисту вашої бездротової мережі, але це буде не найкращим рішенням. Є варіант з грою через Ad-Hoc, та мені не довелося потестувати цей варіант і, підозрюю, що тут теж не усе так просто.

Окремо згадаю про те, що за бажання ви можете придбати консоль в жахливому зовнішньому стані та провести заміну корпусу і елементів керування самостійно. Знайти донора з оригінальними комплектуючими не складно, проте мертва консоль з хорошим корпусом це радше рідкість. Тут на порятунок приходять колеги з Піднебесної. У них ви можете обзавестися батареями збільшеного об’єму, картами пам’яті, чохлами, захисними плівками, відеокабелями тощо, якщо раптом чогось не знайдете у нас. Проблема такого оновлення власними руками полягає в тому, що PSP це не найпростіший в своїй конструкції пристрій, тому ви цілком можете не зібрати її до купи або не включити її опісля своїх дій. Ще однією проблемою в цій ситуації є те, що нерідко продавці не хочуть скидати ціну на робочу консоль зі стомленим корпусом, через зовнішні недоліки, бо знають про таку можливість.

Якщо уже говорити про зовнішній вигляд, то PSP складно назвати найрізноманітнішою у плані барв консоллю. Ймовірніше за все, під час пошуків у нас ви знайдете тільки чорний, білий, срібний, червоний та синій варіанти. Якщо перші два – найпоширеніші кольори і їх повно (білий не страждає від надмірного забруднення, тому тут все добре), то останні більш рідкісні. Якщо ви знайшли консоль іншого кольору за стандартну ціну, то будьте обережні, шанс того, що вас намагаються нагріти – дуже великий. І справа не у рідкісності, синю PSP знайти порівняно не важко, це не золотий грааль колекціонера, але їх помітно менше, а у наших регіонах тим більше.

Купуючи диски,слід звертати увагу на лінійку в якій вони випускалися. Разом із виходом E1000 Street, випустили низку ігор серії Essentials, які легко відрізнити за обкладинкою. Проблема в тому, що за чутками деякі з них не працюють на старіших моделях консолі, найчастіше на 100х. Загалом, з дисками не повинно виникати проблем, дивіться тільки на мову гри, бо маєте усі шанси купити іспанською. Я уже згадував, що консоль не має регіон локу, тому якщо ви знаєте японську, то це супер новина. Ігри японського регіону нерідко дешевші, а ще там чимало ексклюзивів. Щоправда переважна більшість з них це візуальні новели про красивих дівчат, але є й Monster Hunter 3rd та Valkyria Chronicles 3. Обидва згадані ексклюзиви мають англомовні патчі від ентузіастів, але у тому ж монханті перекладено не все.

Чи є сенс купляти PSP зараз?

Прочитавши вище написане, ви, мабуть, і самі знайшли для себе відповідь на це питання. Проте я однаково скажу, що сенс є. За дрібну суму ви отримуєте доступ до пристойної за розмірами та наповненням бібліотеки ігор у зручному форматі, що став по-своєму легендарним і досі копіюється китайцями для своїх хенхелдів формату «1000 ігор в одному». Водночас існує не так багато ситуацій, що викликатимуть у вас які-небудь проблеми. Більшість перерахованого вище ви уникнете, за умови що у вас не чухаються руки до дослідження консолі, як от у мене, і ви обираєте надійні джерела купівлі консолі.

А якщо ви все ж зберетеся на купівлю, то я з радістю допоможу порадою або навіть спробую з цікавості зіграти через Ad-Hoc. Чому б не протестувати це диво?